Чому ми так любимо допомагати?
Ви пам’ятаєте те прекрасне відчуття, коли комусь допомогли? На душі стає приємно і тепло від того, що надали допомогу, тому хто потребував її. У такі моменти розумієш, що власні проблеми не такі вже й великі, але є люди, яким набагато важче. Усвідомлюючи, що тільки ми можемо допомогти, виникає незвичайне бажання зробити це.
У служінні людина знаходить радість і мир. Бажання допомагати закладено в нас від народження. Даруючи людині любов і увагу, ми отримуємо незрівнянно більше, ніж віддаємо. Люди, які шукають радості й щастя тільки для себе, дуже скоро розчаруються в житті, так і не знаходячи справжнього щастя.
Що може надихати нас на служіння?
У цьому світі ми прагнемо багато до чого прагнемо, до нових покупок, до місця в суспільстві, до слави та грошей. Але коли люди підбивають підсумки життя, вони зазвичай не нарікають про те, що не купили новий iPhone, або що заробили мало грошей. У цей час вони шкодують, що недостатньо часу проводили з рідними та близькими, мало спілкувалися, не допомогли людям, які потребували їхньої допомоги. Адже справжня радість людини не в гаджетах і не в розмірі зарплати, а в тому наскільки ти можеш впливати та допомагати іншим, робити їх життя кращим, щасливішим. Ті люди, які це усвідомлюють, як правило, мають більш яскраве, повне, насичене емоційно і духовно життя. У таких людей є мета, сенс, тому що вони вкладають не в земне, яке швидко втрачається, а в вічне: в стосунки з Богом та іншими людьми. Адже Боже Царство – домівка для тих, хто воістину хоче стати її мешканцем, а не тільки женеться за благами нашій грішній землі:
Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
Євангеліє Матвія 6:19-21
Ісус отримував справжню насолоду в служінні, Його любов зцілила стільки змучених сердець, Він постраждав за нас, щоб врятувати від гріха і подарувати мир. Що може зрівнятися з Його любов’ю і жертовністю? Ми, як Його діти, відчуваємо глибоку любов до Спасителя і жадаємо хоч якось висловити подяку. Ми намагаємося полегшити страждання тих хто нас оточує і подарувати таку ж надію, що ми маємо, згадуючи про те, що Бог зробив для нас. Це не тільки відгук серця на Божу любов, а й виконання Його волі:
Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
Євангеліє від Івана 14:15
Божий закон полягає в любові:
Бо весь закон в одному слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе
Послання апостола Павла до Галатів 5:14
Що значить любити себе, думаю, кожен знає. А що щодо такої ж любові до всіх людей?
Живучи тут і зараз, ми вже можемо відчути радість служіння людям і Богу. Тих, хто вірить в Господа, і виконують волю Отця Небесного, Спаситель винагородить і урочисто покличе до себе:
…Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
Євангеліє від Матвія 25:34
Відкиньте сумніви. Бог знає, що ми можемо щиро любити, довіряючи своє життя Небесному Отцеві. Ми покликані робити своє життя кращим, підтримуючи та надихаючи тих, хто нас оточує.