Сардис у першому ряді наперсника — це перший, червоний камінь, який у єврейському тексті названо «одем». У Синодальному перекладі він переданий як «рубин», проте назва «сардис» походить переважно з давньогрецької традиції перекладу й не обов’язково означає сучасний мінералогічний рубін.
Перший камінь першого ряду
У книзі Вихід первосвященикові Ааронові наказано носити наперсник судний із дванадцятьма коштовними каменями, що представляли дванцять племен Ізраїлю, і першим у першому ряді названо камінь, який українські переклади можуть передавати як карнеол, сардій або рубін.
«І зробиш у ньому встави з каміння, чотири ряди каміння: ряд перший — сардій, топаз та смарагд, — один ряд.» Вих 28:17
Отже, якщо читати російський Синодальний переклад, де стоїть «рубин», саме він відповідає сардису: це перший камінь першого ряду, а не топаз і не смарагд.
Єврейське слово «одем» і назва «сардис»
В оригінальному єврейському тексті вжито слово אֹדֶם, «одем», споріднене зі словом «червоний», тому основною ознакою цього дорогоцінного каменю був його червоний або червоно-бурий колір. Давньогрецький переклад Старого Завіту, Септуагінта, передає його словом sardion, звідки походять назви «сардис», «сард», «сардій» і частково «сердолік». Через те, що стародавні назви каменів описували передусім колір, блиск, місце походження чи зовнішній вигляд, а не сучасний хімічний склад, неможливо з абсолютною точністю прирівняти біблійний одем до нинішнього рубіна. Найімовірніше, це був цінний червоний камінь — можливо, сердолік, червоний халцедон, сардонікс або інший різновид каменю, який давні перекладачі асоціювали із сардисом.
Чому переклади відрізняються
Слово «рубин» у старіших перекладах не слід автоматично розуміти як прозорий червоний корунд, який сучасна гемологія визначає як рубін. Перекладачі часто обирали знайому читачам назву дорогоцінного червоного каменю, тоді як інші переклади намагалися зберегти давню назву «сардій» або передати його як «карнеол». Тому правильна коротка відповідь така: сардис — це «рубин» у формулюванні Синодального перекладу, тобто перший камінь першого ряду наперсника; точніше його можна назвати червоним каменем, «одемом». Сам наперсник нагадував, що первосвященик представляв Божий народ перед Господом, адже на каменях були викарбувані імена синів Ізраїлевих.
Сардис в інших біблійних образах
Назва сардисового каменю з’являється також в образному описі слави й краси, даної Богом, у пророцтві про тирського царя.
«Ти був в Едені, Божому саду; всяке дороге каміння було твоєю покривою: рубін, топаз і діамант, берил, онікс і яспис, сапфір, карбункул і смарагд, і золото…» Єз 28:13
У книзі Об’явлення сардисовий відтінок пов’язаний із величною картиною Божого престолу.
«А Той, Хто сидів, виглядом був подібний до каменя ясписа та сардиса, а веселка була круг престолу, подібна виглядом до смарагду.» Об 4:3
Водночас не варто повторювати поширену неточність, ніби сардис є першим каменем основ Нового Єрусалима: у цьому переліку він стоїть шостим.
«Шоста — сардій, сьома — хризоліт, восьма — берил, дев’ята — топаз, десята — хризопрас, одинадцята — гіацинт, дванадцята — аметист.» Об 21:20
Висновок і практичне застосування
Отже, у Вихід 28:17 сардис відповідає першому каменю, названому в Синодальному перекладі рубином, а єврейське «одем» найнадійніше пояснювати як червоний коштовний камінь без надмірної прив’язки до сучасної класифікації. Практично це вчить читати біблійні переліки каменів уважно: порівнювати переклади, зважати на давні мови й не будувати важливі доктрини на непевному мінералогічному ототожненні, натомість бачити головну істину уривка — Бог цінує Свій народ і бажає, щоб служіння Йому було святим, красивим і відповідальним.
