Біблія прямо не називає засновника громади в Смирні.
Найімовірніше, ця церква виникла завдяки поширенню Євангелія з Ефеса через служіння Павла, його співпрацівників або новонавернених віруючих Малої Азії.
Коли читаємо послання до семи церков у книзі Об’явлення, громада в Смирні постає як вірна церква, що проходить через страждання. Однак запитання про те, ким саме вона була організована, не має в Новому Завіті прямої відповіді. На відміну від деяких інших громад, про Смирну не сказано: цей апостол заснував її або той учень поставив там пресвітерів. Тому чесна біблійна відповідь така: точно ми не знаємо.
Що Біблія говорить прямо
У книзі Об’явлення Ісус звертається до вже існуючої громади в Смирні як до реальної церкви, яка переживає утиски, бідність і вірність серед випробувань.
«І Анголові Смирнської Церкви напиши: Оце каже Перший і Останній, що був мертвий і ожив: Знаю твої діла, і скорботу, і вбогість, та ти багатий, і зневагу від тих, що кажуть про себе, ніби юдеї вони, та не є, але синагога сатани.» Об’ 2:8-9
Цей текст підтверджує існування громади наприкінці I століття, але не повідомляє, хто був її організатором. У цьому й полягає межа нашого знання: ми можемо робити висновки з історичного та місіонерського контексту, але не повинні говорити більше, ніж говорить Писання.
Для адвентистського підходу важливо саме це: не будувати доктрину чи історичне твердження на припущеннях, якщо немає ясного біблійного свідчення.
Чому найімовірніше джерело — Ефес
Смирна була розташована недалеко від Ефеса, який став головним центром християнської місії в провінції Азія. Апостол Павло довго служив в Ефесі, і звідти добра звістка поширювалась по всьому регіону.
«А це тривало два роки, аж усі мешканці Азії, і юдеї, і греки, почули слово Господнє.» Дії 19:10
Саме цей вірш є головною біблійною підставою вважати, що церкви Малої Азії, зокрема Смирна, могли виникнути як плід ефеського служіння. Не обов’язково Павло особисто відвідав кожне місто. Часто апостольська місія діяла через учнів, співпрацівників і новонавернених, які несли Євангеліє далі.
Подібний принцип бачимо і в інших місцях Нового Завіту: одна сильна місіонерська громада ставала осередком для народження нових церков. Отже, найбільш обережне припущення таке: громада в Смирні сформувалася через вплив служіння з Ефеса, можливо за участю Павла, але, ймовірно, також через його помічників.
Чи міг Павло бути безпосереднім організатором
Можливо, але Біблія цього не підтверджує прямо. Павло мав широкий місіонерський вплив у регіоні, і його праця безсумнівно сприяла утворенню багатьох церков. Проте відсутність прямої згадки вимагає скромності у висновках.
Апостол описував свій метод як працю, у якій одні сіють, а інші поливають, але зрост дає Бог.
«Я садив, Аполлос поливав, Бог же зростив.» 1 Кор 3:6
Цей принцип допомагає зрозуміти й ситуацію зі Смирною. Навіть якщо Павло не був формальним засновником, духовно громада могла бути плодом апостольської праці. У біблійному мисленні заснування церкви — це не лише акт однієї особи, а результат дії Святого Духа через багатьох служителів.
Для Церкви адвентистів сьомого дня це теж важливий урок: громади народжуються не завдяки людській славі, а через Боже Слово, місію та дію Духа Святого.
Що відомо з ранньої церковної історії
Пізніша християнська традиція тісно пов’язує Смирну з Полікарпом Смирнським, відомим ранньохристиянським єпископом і мучеником. Він був дуже важливою постаттю для цієї громади, але це вже наступний етап її історії, а не обов’язково момент заснування.
З історичної точки зору можна сказати: Полікарп свідчить про те, що церква в Смирні мала міцне коріння вже в ранній післяапостольський період. Але робити висновок, що саме він її організував, було б неточно.
Еллен Уайт не зосереджується на імені засновника Смирнської громади, натомість підкреслює духовний стан церков із книги Об’явлення та їхнє пророче значення в історії християнства. В адвентистському тлумаченні Смирна часто символізує період переслідуваної, але вірної церкви. Це робить головним не питання організаційної структури, а питання вірності Христу посеред страждань.
Чому це питання важливе духовно
Ісус не докоряє Смирні так, як деяким іншим церквам, а підбадьорює її бути вірною до смерті.
«Не бійся того, що маєш страждати. Ось диявол вкидатиме декого з вас до в’язниці, щоб ви були випробувані, і будете мати скорботу десять день. Будь вірний аж до смерти, і тобі Я дам вінця життя!» Об’ 2:10
Отже, Біблія спрямовує нашу увагу не стільки на людського організатора громади, скільки на її Господа. Церква справді належить Христу. Люди можуть сіяти, навчати, хрестити й наставляти, але справжнім Головою церкви є Ісус.
«І Він є Голова тіла, Церкви.» Кол 1:18
Тому найкраща відповідь на запитання звучить так: людського засновника громади в Смирні Писання не називає, але її справжнім Організатором і Господом є Христос, Який через місію ранньої церкви створив там спільноту вірних.
У підсумку можна сказати кілька простих речей. По-перше, Біблія не вказує поіменно, хто заснував церкву в Смирні. По-друге, найбільш імовірно, вона виникла внаслідок поширення Євангелія з Ефеса в часи служіння Павла. По-третє, пізніше важливу роль у Смирні відігравав Полікарп, але це не дає підстав називати його первинним організатором громади.
Практичний висновок для нас такий: не завжди потрібно знати всі історичні деталі, щоб почути головне Божє послання. Христос шукає не знаменитих засновників, а вірних учнів. Тому сьогодні варто запитати себе не лише хто організував церкву в Смирні, а й чи маю я таку ж вірність у випробуваннях, яку Господь похвалив у цієї громади.
