Біблія не вживає сучасного богословського слова «особа» щодо Бога, але виразно відкриває Бога як Особистого і показує реальні взаємини Отця, Сина та Святого Духа. Відсутність певного терміна не означає відсутності біблійної істини, яку цей термін покликаний стисло пояснити.
У єврейському та грецькому текстах Писання немає формули «Бог є три Особи», так само як немає слів «Трійця», «монотеїзм» або «воплочення» в їхньому пізнішому богословському значенні. Проте християнські терміни не повинні замінювати Біблію: їхня цінність лише в тому, що вони допомагають точно передати її свідчення. Адвентисти сьомого дня сповідують одного Бога, Який відкрив Себе як Отець, Син і Святий Дух — три вічні Божественні Особи, єдині в природі, характері, меті й любові.
Що означає «особистість» Бога?
У звичайній мові особою називають того, хто має розум, волю, здатність говорити, любити, вступати у взаємини й відповідати за свої дії. Коли християни кажуть, що Бог є Особистістю, вони не уявляють Його людиною з фізичним тілом або істотою, обмеженою людськими рисами. Вони визнають, що Бог не є безликою енергією, законом природи чи абстрактною ідеєю.
Бог знає, бажає, промовляє, судить, милує та укладає завіт зі Своїм народом. Він особисто називає Себе «Я Є», відкриваючи Свою реальну, вічну й незалежну від творіння присутність.
«І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, Хто є. І сказав: Так скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.» Вих 3:14
Особистий Бог не тільки має силу; Він кличе людей по імені, чує молитву, прощає гріх і прагне довірливих стосунків зі Своїми дітьми.
Єдність Бога не заперечує розрізнення Отця, Сина і Духа
Біблія непохитно навчає, що Бог один. Християнська віра не визнає трьох богів. Водночас Писання показує, що Отець, Син і Святий Дух не є просто трьома тимчасовими ролями однієї Особи. Вони звертаються один до одного, діють разом і мають взаємини любові.
«Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, Господь один!» П. Зак 6:4
Під час хрещення Ісуса ця істина особливо помітна: Син перебуває у воді, Святий Дух сходить на Нього, а голос Отця звучить із неба. Це не послідовна зміна масок, а одночасне об’явлення трьох Божественних Осіб.
«І, охристившись, Ісус зараз вийшов із води. І ось небо розкрилося, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос із неба почувся: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» Мт 3:16-17
Тому біблійне вчення про Божу єдність не скасовує відмінності між Отцем, Сином і Духом. Воно свідчить про досконалу єдність Божества.
Отець і Син мають справжні взаємини
Ісус не просто називає Бога Отцем як поетичний образ. Він молиться Отцеві, просить Його, виконує Його волю та говорить про славу, яку мав із Ним до створення світу. Отець, зі Свого боку, посилає Сина у світ. Така мова має сенс лише за умови реального розрізнення Осіб.
«І Я вблагаю Отця, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував.» Ів 14:16
У цих словах Христос є Тим, Хто просить; Отець є Тим, Хто дає; а Святий Дух є «іншим Втішителем». Слово «інший» підкреслює, що Дух не є просто безособовою силою чи іншим ім’ям Ісуса.
Сам Ісус свідчив про Своє передіснування та близькість з Отцем.
«А тепер прослав Мене Ти, Отче, у Себе Самого тією славою, яку Я мав у Тебе перше, ніж постав світ!» Ів 17:5
Святий Дух — не безособова сила
Святого Духа іноді помилково описують лише як Божий вплив, енергію або силу. Безперечно, Дух наділяє силою, але Він Сам не зводиться до сили. Писання приписує Йому особисті дії: Він говорить, навчає, свідчить, керує, має волю і може бути засмучений.
«Як вони служили Господеві та постили, то Дух Святий прорік: Відлучіть Мені Варнаву та Савла на справу, до якої Я їх покликав!» Дії 13:2
«А все це один і той же Дух чинить, уділяючи окремо кожному, як Він хоче.» 1 Кор 12:11
«І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викуплення.» Еф 4:30
Сила не ухвалює рішень «як хоче», не промовляє «Мені» і не засмучується моральним злом. Ці тексти свідчать про особистісність Святого Духа та про Його Божественну дію в церкві й житті віруючого.
Чому ця істина важлива для віри?
Віра в Особистого Бога змінює молитву й щоденне життя. Ми не звертаємося до далекої сили, а приходимо до люблячого Отця через Сина, у присутності Святого Духа. Елен Уайт наголошувала, що «три живі Особи небесного тріо» діють заради спасіння людини та дають віруючому силу жити новим життям.
Божественна єдність також відкриває джерело справжньої любові. Отець любить Сина, Син прославляє Отця, а Дух звеличує Христа. Бог не став любов’ю лише після створення світу: любов вічно існує в Його власному житті.
Отже, у Біблії немає сучасного слова «особа» як технічного визначення Бога, але сама біблійна картина цілком особистісна. Приймайте це не як абстрактну суперечку про терміни, а як запрошення пізнавати Бога: щодня моліться Отцеві в ім’я Ісуса, просіть Святого Духа керувати вашим характером і з повагою ставтеся до великої таємниці єдиного Бога, відкритого в трьох Божественних Особах.
